Грицько БОЙКО

Вірші цього поета (1923-1978) прийшли до мене, коли сам пробував віршувати в шостому класі, і особливо тоді, коли вчив говорити своїх малих, а зараз учу онуків. Для прикладу вірш «Вереда» («Джерельце» його вже друкувало), в якому вже з перших рядків довірлива розмова з дитиною, допомагав і допомагає мені і нині і ще допомагатиме не тільки мені виховувати не одне покоління, впливаючи і колоритною деталлю, і точною інтонацією, і огорнутим серпанком гумором. А як доречно використано все багатство української фразеології в поезії «Отакий у мене ніс!» («не сунь носа», «залишитися з носом» і т. д. і т. п.). А в яких життєвих колізіях, як і в поезії «Вермій», фразеологізми обіграні! Тож не дивно, що ці речі стали одними з найпопулярніших серед дітлахів.

Талановитий Г. Бойко видав близько ста книжок для дітей, писати для них було йому радістю і щастям (а творив він і «дорослу» поезію). Дитячий садок і школа, завод і шахта, луки й ниви рідного краю, Україна, що в усіх проявах увіходять у свідомість дитини з найперших літ життя, — основні теми, які розробляв письменник у творах різних жанрів, від вірша-мініатюри до поеми, казки, п’єси. А вірші «Качечка-прачечка», «Соловейко», покладені на музику, стали улюбленими дитячими пісеньками.

Василь ЛАТАНСЬКИЙ,
учитель, письменник
с. Пруди, Совєтський район, АР Крим

Грицько БОЙКО

ЛАМПОЧКА-ШАХТАРКА

Чистила я татову
Лампочку-шахтарку,
Чистила старанно,
Що аж стало жарко.
Любо подивиться!..
Я мерщій до хати,
Щоб свою роботу
Тату показати.
Тато посміхнувся:
— Зроблено, як треба!
Тільки ж, помічнице,
Подивись на себе!
Вся ти забруднилась —
В сажі навіть кіски.
Ти — немов шахтарська
Лампочка до чистки.

МИЛОЧКА-КРУТИЛОЧКА

У Милочки-крутилочки
Є дзиґа заводна:
Як заведеш —
Покрутиться
І спиниться вона.
А Милочка-
Крутилочка,
Мов дзиґа, так і так —
Все крутиться
Та крутиться,
Не спиниться ніяк!

БУСОЛ

В сінокосах,
В срібних
Росах
Заросився
Бусол
Босий.
Сонце блисне —
Бусол
Висхне.

ГОРІШИНА

В горішнику
Горішина
Горішками
Обвішана.
Оришка
Й Тимішко
Струшують
Горішки.

ПРОЙДЕМ ДВОРОМ — ПОГОВОРИМ

Поросятко
Тупориле
Із курчатком
Говорило.
Говорило:
— Пройдем
Двором.
Пройдем
Двором —
Поговорим. —
Розказало
Поросятко,
Як в городі
Зрило
Грядку.

СОЛОВЕЙКО

Соловейко
Навесні,
Навесні
Сипле співи
Голосні,
Голосні.
Соловейку,
Щебечи,
Щебечи:
Мене співам
Научи,
Научи!
Заспіваєм
Ми удвох,
Ми удвох,
Починаєм:
— Тіу-тьох,
— Тіу-тьох!

«ВСЕ РОБИМ СВОЇМИ РУКАМИ»

Прохає бабусю Ганнуся:
— Погладь мені галстук, бабусю!
— Сама ж ти що маєш робити?
— А я буду вірша учити.
— Ну вчи. Коли вивчиш, як слід,
На столик поставиш обід.
— Хай мама обід приготує:
На збір піонерський спішу я.
— Яка ж у вас буде програма?
— «Все робим своїми руками»!
— І що ж ти покажеш на зборі?
— Я буду співати у хорі
І вірш прочитаю з програми:
«Все робим своїми руками»!

НЕ ЗНАЛА

Пита бабуся у онуки:
— Чи ти помила добре руки?
— Аякже, — Милочка в одвіт, —
Помила з милом, так, як слід.
— А де? — бабуся знов питає. —
Води ж у хаті в нас немає.
— Немає? — здивувалась Мила. —
А я не знала і… помила.

Грицько Бойко

Смішинки-веселинки

Ілюстрації – Владислав Ширяєв

Зміст:

Не загублюся!
Милочка-крутилочка
Гралася в долонечки
Знайду
Загубила голку Ніна
Тепер мамі ясно
Якби
Вчотирьох від одного
Кіт-рибалка
Лампочка-шахтарка
Чому це ти подряпаний
Булка змаслом
Кіндрат
Художниця
Ворона-каркарона
Чом чистенькі поросята?
Щоб не запізнитись

Не загублюся!

Вийшов синочок
Сам в дитсадочок.
Вчить його мама:
– Йди собі прямо!Йди, та дивися –
Не загубися!
– Добре, мамусю,
Не загублюся!

Я ж вам не голка,
Я ж вам Миколка!

Милочка-крутилочка

У Милочки-
Крутилочки
Є дзиґа заводна:
Як заведеш –
Покрутиться
І спиниться вона.
А Милочка-Крутилочка,
Мов дзиґа, так і так
Все крутиться
Та крутиться,
Не спиниться ніяк!

Гралася в долонечки

– Де ти завозилася?
Де ти забруднилася?
– Я в калюжі з сонечком
Гралася в долонечки!

Знайду

– Нащо калоші ти взуваєш?
– Я в них на вулицю піду!
– Але ж грязюки там немає…
– Нічого, я її знайду!

Загубила голку Ніна

Загубила голку Ніна,
Стала Ніна
На коліна:
Знайшла голку,
Та не шила –
Ніна нитки загубила.
Загубила нитки Ніна,
Стала Ніна
На коліна:
Знайшла нитки,
Та не шила –
Ніна голку загубила…

Цього вірша про дівчатка
Починай читать спочатку.

Тепер мамі ясно

Чай хазяєчка мала
На вечерю нам несла.
Хоч ступала тихим кроком –
Підсковзнулась ненароком.
Чашка з блюдечком додолу –
Покотилась біля столу,
Покотилась і розбилась –
Черепочки розлетілись.
Мама сплеснула руками.
– Як це сталось? – каже мама.
– А ось так! – І тут дівчатко
Повторило все спочатку:
Друга чашка біля столу
Покотилася додолу,
Покотилась і розбилась –
Черепочки розлетілись…
Тепер мамі ясно!
От якби ми під вербою
Не зустрілися з тобою,
І якби не роздягались,
І якби ми не купались,

І якби у глибині
Не було пенька на дні,

І якби про те ми знали,
І якби ми не пірнали,

І якби не всі якби –
Не набили б ми лоби!

Вчотирьох від одного

– Чого тікаєте врозгін?
Ви ж – вчотирьох, а він – один…
– А ми не знаєм, – каже Влас, –
За ким він гониться із нас!

Кіт-рибалка

Кіт-рибалка у човні
Мріє на світанні:
– От якби зловить мені
Карася в сметані!

Лампочка-шахтарка

Чистила я татову
Лампочку-шахтарку.
Чистила старанно,
Що аж стало жарко.
Любо подивиться!..
Я мерщій до хати,
Щоб свою роботу
Тату показати.

Тато посміхнувся:
– Зроблено як треба!
Тільки ж, помічнице,
Подивись на себе!

Вся ти забруднилась –
В сажі навіть кіски.
Ти – немов шахтарська
Лампочка до чистки.

Чому це ти подряпаний

– Чому це ти подряпаний?
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
– Та я ж купав кота!

– А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого.

– Еге ж, ти не викручував
І не сушив його!

Булка змаслом

Стоїть і гірко плаче Надя:
– Віддайте булку з маслом, дядю!
– Та я ж не брав, дівчатко миле…
– А ви на неї, дядю, сіли!

Кіндрат

От Кіндрат, так Кіндрат!
Зуб зламав об мармелад!

Художниця

Малювала тигра внучка:
Замість тигра – вийшла Жучка.

Ворона-каркарона

– Де, вороно-
Каркороно,
Ти була?
Що, вороно-
Каркороно,
Принесла?
– Покружляла,
Покружляла
Я вгорі.
Горобців
Порозганяла
У дворі.

Стріла півня-
Розбишаку,
Пісняра –
І чкурнула,
Дременула
Із двора.

Чом чистенькі поросята?

– Не впізнать вас
Поросята:
Ви чистенькі,
Мов качата.
– Ми сьогодні
Покупались:
На хро-хро-ніку
Знімались!

Щоб не запізнитись

Мама-черепаха
В серпні перший раз
Проводжала сина
В школу, в перший клас.
А чому це в серпні?
Ясно нам, чому:
Щоб не запізнитись
На урок йому.



Оприлюднено Квітень 25, 2018 admin в категоріі "Читайлик

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.