Математичні вікторини, групові змагання, олімпіади, ранки. - Матеріали з самоосвіти - Атестація - Каталог статей - Портфоліо Ірини Вовчук
Категорії розділу
Увага!
Реклама
Опитування
Який предмет Вам більше подобається викладати?
Всього відповідей: 968
Міні-чат
200

Каталог статей

Головна » Статті » Атестація » Матеріали з самоосвіти

Математичні вікторини, групові змагання, олімпіади, ранки.

      Назва "вікторина” походить від латинського слова "вікторія” – перемога. Вікторина – це одна з форм організації змагання між командами, між окремими членами в області математики чи інших наук. Організація вікторин – одна із форм позакласної роботи з математики. Змагання в формі вікторини, дозволяє виділити  кращого математика, кращий клас і  проводиться наступним чином: пропонується система запитань, задач, прикладів, які доступні певній віковій групі учнів. Діти в добровільному порядку вирішують задачі, приклади, відповідають на запитання і в усній чи письмовій формі повідомляють результати. Пробірка якості результатів виконання завдань і відповідний облік дають основу відібрати кращого математика чи клас.

   Організація вікторини вимагає не так уже багато часу. Цим вона приваблює вчителів. Вікторини проводяться в класі, де між собою змагаються окремі учні. Вікторини можуть проводитися і математичним гуртком, де  виділяються кращі математики, в клубі юних математиків, де організовується змагання між  командами паралельних класів.

  Вікторини проводять з метою підвищення інтересу учнів до математики, для виявлення любителів математики з послідовним принадженням їх в математичні гуртки, де вони можуть проявити свої здібності.

    Зміст і кількість завдань для вікторини залежить від того, в яких умовах і з яким складом учнів вона проводиться, якщо вікторина  проводиться в класі чи клубі юних математиків і в усній формі, то включається 8-10 не важких запитань, завдань,  які потребують тільки усних способів рішення, виконання. Серед них можуть бути запитання захоплюючого характеру.  Ці запитання і завдання продумуються раніше. При проведенні вікторини перед учасниками в класі виступає в ролі ведучого учитель, а в клубі в ролі ведучого виступають два чоловіки  ( два учнів старших класів або вчитель з помічником ).  Ведучі по черзі задають учням запитання. Коли один із ведучих читає завдання, то  другий слідкує за тим, хто із присутніх першим підняв руку для відповіді.  Ведучі вислуховують рішення і роблять висновки про якість відповіді. Учень, який відповів одержує прапорець або зірочку, де вказаний номер запитання, за відповідь на який він отримав цей знак.  Після одержання відповідей на всі запитання вікторини рахують очки, які одержали команди чи окремі учні, і відмічають переможців.

       Частіше всього вікторина проводиться  так, що на певний термін ( наприклад, тиждень ) пропонується декілька запитань, завдань по математиці (6-8). Ці запитання і завдання можуть бути представлені через стінну газету або оформлені на спеціальному плакаті з яскравим покликом до учнів. Діти протягом тижня виконують  запропоновані завдання,  відповідають на запитання,  вирішують задачі і приклади,  свої роботи в письмовому вигляді з указаним прізвищем і класом, в якому він навчається, кладуть в спеціальні конверти , прикріплені біля стінгазети чи плакату з вікториною. В цьому випадку ініціатором вікторини є або математичний гурток, або штаб клубу юних математиків.

      У вікторині повинні бути запитання різної складності, щоб в ній могли брати участь більше учнів. Відповідь на кожне завдання, запитання вікторини повинен бути оцінений певною кількістю очок.

    Вікторина для виявлення кращих математиків як форма змагання між паралельними  класами іноді приводиться в три тури.  Перші два тури являють собою  звичайні контрольні роботи по математиці, однакові трудності для  паралельних класів, результати яких звичайно порівнюються. Вони служать підготовкою до рішаю чого туру, на якому учасникам вікторини даються спочатку дві обов’язкові задачі. Ті, хто їх розв’язав, отримують третю задачу підвищеної складності. Після трьох турів підводяться підсумки.

    Виходячи з цілей, з якими проводиться вікторина може включати:

А) завдання для повторення однієї певної теми;

Б) завдання для повторення основних розділів із всіх вивчених тем;

В) завдання, взяті з основних розділів вивчених тем, з включенням елементів зацікавленості.

  Частіше всього вікторини носять оглядовий характер з елементами зацікавленості. 

Вікторина – блискавка.

1.     Назвіть три дні підряд, не називаючи днів тижня, чисел. (Відповідь: вчора, сьогодні, завтра ).

2.     Летіла зграя гусей: два попереду, один позаду, два позаду, один попереду. Скільки було гусей?

3.     Горіло п’ять свічок, три потухло. Скільки залишилось свічок?

4.     на гілці сиділо вісім горобців, потім прилетіло ще чотири, а полетіло шість. Скільки стало горобців?

5.     Скільки років Кості, якщо до його років  ще додати вісім і ще один, то буде одинадцять років.

6.     Як у кімнаті можна поставити два стільці, щоб біля кожної стіни стояло по одному стільці.

7.     Колоду завдовжки 5 м потрібно розпиляти на поліна завдовжки 1 м. Скільки треба зробити розрізів?

      Шкільні математичні олімпіади являють собою більш масові змагання,  так як вони охоплюють учнів не одного, а всіх паралельних класів школи.

      Математичні олімпіади молодших  школярів мають пропедевтичний характер. Основними рівнями олімпіад учнів початкових класів є класні та шкільні . міжшкільні чи районні проводяться за умов належної уваги працівників методичних кабінетів.

          Вкажемо на істотні особливості і необхідні умови ефективності математичних  олімпіад молодших школярів:

1.         масовість – кожному учню повинна бути надана можливість взяти у ній участь  (масовість забезпечується шляхом організації і проведення класних олімпіад);

2.         опосередкована та безпосередня участь батьків у їх проведенні (реально це досягається, якщо протягом даного часу учням у порядку підготовки пропонується розв’язати вдома певну кількість "нестандартних” задач);

3.         повне забезпечення вчителя "задачним   матеріалом” як до змісту завдань самої олімпіади, так і підготовчої роботи (реальний захід – видання відповідного друкованого посібника масовим тиражем).

    Олімпіади в школі  проводяться один раз в рік з метою  збільшити інтерес дітей до математики, розширити їх  кругозір,  виявити найбільш здібних дітей, підвести підсумки роботи математичних гуртків або клуба юних математиків , збільшення рівня викладання математики в початкових класах.

     Підготовка до класних олімпіад проводиться шляхом  епізодичного розв’язування нестандартних задач на уроках математики та розв’язування  відповідних задач учнями вдома.

     Класні олімпіади проводяться на одному з уроків математики або  у позаурочний час,  тобто на п’ятому уроці (але після відпочинку учнів – 15-20 хв.).

     Завдання класної олімпіади  подаються двома варіантами.  Задачі на перед записані на класних дошках. Ще краще, якщо вони будуть роздруковані на машинці чи ксерокопії для кожного учня.

      Розв’язання задач учні  записують на окремих  листках учнівського зошита. Дозволяють користуватися чернетками.  Час виконання 40-45 хвилин. Хто розв’яже всі задачі, може подумати і над резервною задачею,  записати її розв’язання.

     При проведенні олімпіад завдання даються з різних розділів математики: арифметики, елементів алгебри та геометрії. Організатори олімпіади повинні використовувати всі доступні засоби, забезпечити повну самостійність учасників змагання під час виконання ними завдань . переможця визначають лише тоді,  коли всі учасники змагання мають однакові умови. Однакові умови виражаються тим, що всім учасникам дають одні і ті завдання (не по варіантам) і забезпечені умовами для самостійного виконанням кожним власником цього завдання.

      Під час виконання завдань треба в дітей підтримувати  спокійно – діловий, але мажорний настрій. Вчитель і присутні мають бути тактовними, підтримувати учнів морально, а в окремих  (деяким учням) подавати методичну допомогу.

      Інтенсивну підготовку проводять за місяць до проведення олімпіади.  Вдома та епізодично на уроках учні  розв’язують задачі,  варіативні  задачі самої олімпіади та інші завдання.

     Математичні ранки  сприяють вихованню позитивних рис характеру учнів, збуджують прагнення більше знати. Математичний ранок у початкових класах – це свято,  яке старанно готують і дорослі і діти. Підготовка ранку навчає і виховує у такій же мірі, як і сам ранок. Вдалий розподіл завдань і обов’язків відповідно до здібностей і інтересів учнів дасть їм можливість максимально проявити ініціативу і фантазію , сприятиме підвищенню ефективності  математичного ранку.

        У початковій школі  бажано практикувати  5 математичних ранків: один у 2(1) класі і по два у 3(2) та 4(3) класах.  У 2(1)  класі ранок  проводиться у другому півріччі навчального року, а у 3(2) і 4(3) – по одному у кожному півріччі.

       Математичний ранок – свято, основу якого складають  командні і парні змагання на математичному матеріалі даного класу.  Новий і позапрограмований  матеріал має бути , але у невеликому обсязі і в цікавій формі.

      Зміст і форма математичних ранків може бути різна, але потрібно домагатися, щоб кожен учень був не тільки глядачем свята, а й активним його учасником.  На математичному ранку мають працювати і сильні і слабкі учні. Свято повинно проходити весело, жваво.

       Математичні ранки присвячують закінченню вивчення певного розділу програми,  важливим народним чи державним подіям,  визначним українським математикам.

       Цей захід – один із видів  художньої самодіяльності. Він потребує ґрунтовної  підготовки. Ще під час уроків вчитель має опрацювати основні форми  змагань та ігор, що використовуватимуться на цьому святі. Іноді потрібні будуть і репетиції у позаурочний час. У міру набуття досвіду підготовки і проведення цієї роботи залучати і декого з батьків.

      Ранок відбувається в класі (якщо проводиться для одного класу) або у шкільному залі (якщо у святі беруть участь два класи).  Приміщення святково прикрашають, розвішують портрети вчених – математиків, цікаві запитання і задачі, ребуси, лабіринти тощо.

     Здебільшого учасники математичного ранку поділяються на дві групи. Дві групи – це два паралельні класи або один клас ділиться на дві групи. З кожної групи виділяється команда гравців (5-10 учнів). Інші учні з групи виконують роль активних болільників чи резерву підтримки.

     Кожна команда обирає собі назву ( назву або девіз). Один з групи учнів виконує роль капітана команди.

     Кожного разу обирають нового капітана.  Тому з ними проводиться додаткова робота.  Капітани команд повинні мати достатньо чіткі уявлення про сценарій математичного ранку.

     У приміщенні учні розміщуються за "принципом” – одна група зліва, а друга – справа. Учні, які входять у склад команд, сідають крайніми (для зручності виходу до дошки).

      Тексти математичних завдань  подають різними способами, але найкраще – на окремих заздалегідь підготовлених таблицях, як правило, числові дані завдань обираються так, щоб обчислення можна було виконувати усним способом. Здебільшого розв’язування завдань учні виконують про себе,  записуючи чи повідомляючи тільки відповіді. Пояснення чи коментування  подаються лише на вимогу ведучого.

      Роль ведучого на математичному ранку виконує вчитель. Ведучий – це  режисер, він остаточно схвалює сценарій математичного ранку,  вносить до нього корективи в ході проведення. Роль ведучого  треба проводити у мажорному тоні, підбадьорюючи і підтримуючи гравців.

      За правильне розв’язання математичного завдання гравцю чи команді зараховується певна кількість очок. Команді, яка виконала завдання швидше (або красивіше),  зараховується одне додаткове одне очко. Переможців здебільшого визначає ведучий, але можна призначити і суддів.

      Бажано визначити премії переможцям. Це можуть бути кольорові листівки з підписами, чисті учнівські зошити, олівці тощо. Ще краще , щоб кожен учень отримав сувенір, наприклад, книжку з  цікавими задачами і вправами з математики для даного класу (їх мають заздалегідь купити батьки).

     Ранок проводиться на 3-4 уроках навчального дня. Безпосередньо дійова частина ранку займає одну годину, решта часу йде на розгляд висловлень про математику, ознайомлення із завданнями, що розвішані на стінах, організаційний момент та на підведення підсумків змагання і  проведення коротеньких бесід виховного спрямування на матеріалі числових даних чи математичних фактах. Можна також підсумовувати навчальну роботу за чверть чи півріччя.

       Змістом математичних завдань є звичайні приклади на 1-3 дії, вправи на знаходження значень виразів з буквеним компонентом, рівняння на одну (іноді дві) операції,   прості і складені арифметичні задачі, задачі підвищеної трудності, логічні задачі, вправи з геометричним матеріалом. Зовнішня особливість завдань – це цікава і наочна форма подання їх змісту, можливість порівняльного ефекту. Розробка ранку подається у вигляді сценарію.

Категорія: Матеріали з самоосвіти | Додав: ІринаВовчук (30.09.2010)
Переглядів: 510 | Теги: ранки., олімпіади, групові змагання, Математичні вікторини
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Реклама
Свято на порозі
Осталось...
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Я тільки ЗА!
Хмара тегів
Кнопочка сайту
Код: